Підведемо підсумки

І не тому, що це тренд. А для себе підсумувати і усвідомити, яким був цей рік.

Важким. Сильним. Емоційним. Потужним. Продуктивним. Таким, що багато чого обнулив, а натомість відкрив нові можливості і горизонти. Змусив розставити пріоритети. Спонукав ставити амбіційні плани і реалізовувати їх. Вчив розбиратися в людях і робити висновки. Качав “сонечком” на емоційних гойдалках і дозволяв шукати внутрішній спокій…

Що ми змогли?

Змогли зібрати донатів і передати тільки придбаних ТМЦ на фронт на суму понад

4,2 МІЛЬЙОНИ Гривень!

Як бачите, кожна гривня важлива. В середньому залишку це зібраних ~11500грн/день.

І тут не було якихось космічних вливань з боку інвесторів чи закордонних компаній. Вся ця сума – донати простих українців, які хочуть Перемоги і спокою. Які вірять в наших захисників. Які довіряють нашій команді.

То, вважаю, що нам є, чим пишатися

Чому ми за цей рік навчилися?

Дружити.

Це, мабуть, найцінніша якість, яка відчиняє двері і допомагає здійснювати на перший погляд нездійсненне

Бути командою.

З ролями та задачами. Ініціативою і відповідальністю.

Цінувати.

Час, ресурси, допомогу, підтримку, думку, надійне плече поруч, людей, життя…

Не боятися проявляти свої емоції.

Так, чоловіки плачуть: і це не про слабкість. Це про довіру.

Бути вірними своїй справі.

Навіть, коли втома. Навіть, коли не з ресурсом.

Любити.

Безумовно і щиро.

Діяти.

Без зволікання. Просто брати і робити. Хоча б одну справу в день на користь Перемоги.

Приймати.

Рішення, Долю, протилежну думку

Бути сильними.

Іноді фізично, частіше – морально.

Не “петляти”.

Навіть коли невимовно боляче йти провести в останню путь Воїна і віддати шану… Або відвідати поранених в госпіталі. Це теж про Перемогу. Про її ціну…

Вибачати і просити пробачення.

Це рятує і стосунки, і душі.

Просити про допомогу.

Приймати допомогу. Паралельно освоюючи премудрості бюрократії та звітності.

Довіряти.

Собі. Команді. Всесвіту. Богу.

Бути чесними.

В першу чергу з собою. Це дозволяє не здаватися, тримати фокус на цілі і…. Так, наше улюблене: пхнути далі…

Бути об’єктивними і тверезо оцінювати ситуацію

Бути сміливими.

Бо хто, як не ми і коли, як не зараз))

Співпрацювати з бізнесом і підприємцями.

А це і перемовини, і документація, і звіти…

Вчитися будувати стосунки з дружнім ГО та БФ – разом ми можемо більше.

Радіти.

Навіть коли геть не до радості…

Ще може #всі_наші в коментарях досиплять освоєних навичок – тут більше, мабуть, мої спостереження, як засновника і директора організації.

Що здійснили?

15 поїздок на схід і 2 – на Херсонщину

Передали загалом:

– 10 автомобілів

– 3 ПНБ і 5 тепловізорів

– 6 генераторів і 5 систем прожекторів для ППО

– 10 Старлінків і 13 антен

– 8 РЕБів

– 2 Мавіка 3Т і понад 50 дронів 10″

– 50шт “цукорків”

Понад 200 паверів і 10 екофлошек

Понад 100 грубок і 10 буржуєчок

Без ліку: сітки, зігрівайки, медичка, спальники, пили, мийки високого тиску, харчі, смаколики, гідратори, рюкзаки, шоломи, взуття, аптечки, резина, десятки тисяч кілометрів доріг і тисячі годин…

Чи було це важко?

Не легко. Але з неймовірною підтримкою і вірою ми це зробили.

Що мотивувало?

– Діти і їх внески з проведених ярмарків, проданих власних іграшок і поробок, принесені особисті дитячі скарбнички “на дрони для наших Воїнів Світла”

– Повідомлення від захисників “+до збору для побратимів” і “РЕБ відпрацював добре, всі живі. Дякую”

– Думки “Вони ж на нас чекають” і “Хоч би встигнути”

Що заважало?

– Робота деяких державних установ. Але це просто лише тимчасовий виклик. І це подолаємо.

Що на душі?

Спокій, умиротворення і абсолютне щастя

Пхнемо далі, мої найкращі, незламні, нескорені та прекрасні

Пишаюся кожним. Дякую кожному.

Маємо честь допомагати найкращим