
Як Миколайчик до захисників їздив.
Ще одна волонтерська місія на схід до наших захисників у нашій скарбничці. Емоції просто переповнюють – справжні та непідробні.
Зазвичай звітні моменти в роликах мішаємо з реаліями сходу. Як там – буде окремим дописом. Бо саме в цьому ролику хочеться зберегти радість, тепло, надію і… Мандаринки
Саме мандаринки і зробили настрій поїздки:
– Оооо, телевізор, ми так на нього чекали! – на обличчі читаються вже ті серйозні задачі, які згодом техніка буде демонструвати і в якийсь момент напружене обличчя осяює просто дитяча посмішка: “Ой, мандаринки” ![]()
– Ти був чемним і слухняний хлопчиком, то для твого бойового коня Миколайчик передав пуско-зарядний пристрій
– Дякую, бо вже морози і завести авто буває справжньою проблемою (хмурить брови)
– І мандаринки))
– Бооооже, дяяякую, оце хлопці зрадіють, вони ж на мандаринки, наче діти реагують ![]()
– Довезли вам компресор і пускозарядне нарешті)
– Дякуємо, ми дуже на це чекали. Треба дуже, реально (серйозне обличчя)
– І мандаринки))
– Це так милооо, дякую! – Весь концентрат рексової брутальності розливається в чарівній посмішці.
– Підскочите? Ми в Краміку.
– Так, вирвемося. А що там? Якого розміру брати машину?
– Мандаринки))
– Ви нам мандаринки привезли?
– І ще трохи ніштячків, смаколиків, грілочок, торбинок турботи від діток))
– Мандаринки! Буде хлопцям трохи настрою передноворічного ![]()
– Ось куплений акум, який ви замовляди
– Дякуємо, бо ми рації заряджаємо. Мороз, швидко розряджаються. А зв’язок – то святе!
– і мандаринки))
– Мммм, мандаринки… аж домом і дитинством запахло ![]()
І тут мене накрило ![]()
Скільки справжнього життя хлопці не проживають. Самих простих і банальних, здавалося б, моментів. Ранкова кава з коханою, дні з дітьми, вечері з родиною… І… Так, мандаринки в грудні, бо це традиційний атрибут, з яким в нас пов’язані найдобріші дитячі спогади, мир, спокій, безпека, сімейний затишок…
Хоча хлопці і кажуть, що сприймають всю реальність війни, небезпеки та сьогодення: “Це саме і є наше життя сьогодні”.
Але ці мандаринки…
І несподівано оголена віра в Диво та той хоч малесенький момент радості…
14 відвантажених підрозділів і 6, яким передадуть посилочки побратими, настроєм трохи зарядили.
Ми лише зв’язкові. Між двома світами: військовим та цивільним, між світлом та темрявою, між дітками тут та дорослими там, між тими, хто найбільше потребує і тими, хто щиро допомагає. Між Миколайчиком та найкращими в світі хлопчикам та дівчатками – нашими захисниками.
Маємо честь допомагати найкращим ![]()
Вдячні всім, хто долучився до цієї маленької доброї зимової історії. Всім, хто причетний, дякуємо і пишаємося ![]()
![]()
![]()
На наступні вихідні помічники Миколайчика побували на Сумщині.
Наші котусики ріднесенькі втомлені, виснажені, але… Завантажені і заряджені нашими промінцями добра і мандаринками))
Пхнемо далі ![]()




















Comments are closed