Звіт. Нарешті 

Коли був збір на цей L200 для 47 бригади МАҐУРА, почула від однієї пані таку фразу: “Ой, подумаєш, ну що там такого, привезти ту машину?!”…

А й дійсно, що там такого…

Що там такого, зібрати 5000€ на авто, коли з них 1000€ дають хлопці, ще 2000€ – їх близькі…

Що там такого, поїхати в чужу країну за 1500км за автівкою? Якихось 28 годин майже без сну сидячі, з них половину часу в каському автобусі ще й на місцях поруч з туалетом… Так, нажаль а Європі такі перевізники є то огидно до нестями. І навіть не через туалет. А через ставлення…

Що там такого, спочатку знайти потрібне авто, потім – можливість відтестувати, потім викрутити руки продавцю і вичавити знижку, щоб збирати не 6, а 5 тис €…

Що там такого, правильно і згідно всіх вимог та забаганок митниці оформити всі необхідні документи…

Що там такого дівчаткам подолати за кермом в спеку без кондиціонера за дві доби 1500км ще й на шкіряному сидінні європейськими дорогами.

Що там такого, знайти благодійників, які допоможуть з оплатою дороги, ночівлі, заправки, оформлення, мінімального харчування в дорозі – а це ще до тисячі євро… 

Що там такого, в спеку постояти в черзі на кордоні 8 годин, а при заїзді на територію митниці з’ясувати, що туалет взагалі то є, але оплата тільки в злотих і тільки готівкою…

С. Сервіс.

Що там такого, знайти золоті руки і відповідальних майстрів, які поміняють зчеплення, полагодять коробку передач, переварять укріплюючу конструкцію і тих, хто оплатить цю роботу та розхідники…

Що там такого, три тижні чекати, хвилюватися, постійно штурхати і тероризувати майстрів перейматися доленькою автівки, знаючи, як її чекають на фронті…

Що там такого, організувати паралельно замовлення необхідного РЕБу, спланувати логістику так, щоб його вчасно забрати і передати в надійні руки захисникам для великої техніки, коли вони не на виході і зможуть зустрітися і забрати девайс. Вже не кажучи про оплату в 120000грн – тут повезло, каюся. Наші надійні помічники закрили оплату власними силами, бо це захист та безпека для їх друга дитинства. Ц. Цінності…

Що там такого, довантажити за 4 години до виїзду автівку смаколиками, – не передавати ж її порожньою. Та так, що ледь завантажили всі коробки 

Що там такого, поїхати на схід (знову ж таки, знайти чим заправити) – цього разу теж пощастило, бо підростаюче волонтерське покоління горіло бажанням побувати на “екскурсії” і вперше майже за 5 місяців побачити татка… Можна частину дороги і відпочити, бо сини вже сіли за кермо…

Що там такого, опанувати свої емоції та залишитися в ресурсі після почутих фронтових історій, побаченої зони бойових дій, наслідків окупації та відлуння “роботи” касетних боєприпасів…

Що там такого, зібрати історію довжиною в 2 місяці та 3500км в 10-хвилинний ролік і не втратити жодної цінності. Можливо, не для глядача, а для учасників цієї історії… 

Що там такого, не реагувати на коментарі типу “ви ж, волонтери, маєте зиск з цього: світ бачите, подорожуєте, на машині гарній їздите”… Тут щиро бажаю всім тим, хто заздрить волонтерським “плюшкам” ставати поруч. Бо волонтерами не народжуються. Волонтерами стають. При чому, будь якого масштабу – від збору на мівіну з кавою до автівок…

Хоча… “Плюшки” з цієї поїздки привезли. І безцінні. Враження. Віру в наших захисників. Єдність і цінність України в світі. Дружбу та обнімашки з рідними, завзятими та незламними українцями. Незабутні зустрічі у Варшаві з моїми херсонцями. Розфейзбучення з великими Людьми, які роблять просто неймовірні речі для України та наближення нашої Перемоги. Неоціненні в перспективі зустрічі та партнерство. Чарівну красу Варшави та Любліну. Старе місто в Любліні взагалі подарувало мрію та певну надію… Але про те якось згодом, раптом ця мрія здійснитьсяЩе один бонус – побути на побаченні з коханими, попасти на полігон і трохи спустити пар задля збереження волонтерської менталочки 

Насправді, цей проект “L200” дуже яскраво проявив оточуючих людей. На допомогу відгукнувся ті, про кого б навіть і не подумала… Злилися ті, на кого розраховувала… Таке теж буває – люди втомлюються 

Вдячна до неба й назад кожному, хто не втомився та стоїть поруч, хто прислухатися та долучається, хто донатить та підтримує. Тільки разом ми можемо впливати на своє майбутнє.

І переможемо разом 

Маємо честь допомагати найкращим!

Втомлені. Виснажені. Щасливі, що все вдалося.

Вже вдома.

Окреме величезне ДЯ-КУ-Є-МО кожному, хто був дотичний до цього проекту. Ми з вами це змогли. Ми з вами це зробили.

Пхнемо далі! #ВСІ_НАШІ